Класифікація депресивних розладів

Класифікація депресивних розладів

Депресивний розлад відноситься до захворювань афективної сфери і може виникати з різних причин, виявляючись різними симптомами.
Причини депресії:

  • Психогенні, тобто спричинені впливом стресових факторів, як гострих, так і хронічних.
  • Ендогенні, тобто зумовлені внутрішніми, до кінця не вивченими факторами, виникають без прямого зв’язку зі стресом, характер стресового фактора не відображається в клінічній картині захворювання. Сюди відносяться ендогенні депресії та рекурентні ендогенні депресії, а також депресивні епізоди у структурі біполярного афективного розладу (БАР).
  • Внаслідок зловживання лікарськими препаратами, психоактивними та наркотичними речовинами.
  • Внаслідок ураження та дисфункції головного мозку, а також соматичних захворювань.

Також депресивні розлади поділяються за провідною симптоматикою у клінічній картині:

  • Апатична депресія – характеризується переважанням апатії з відсутністю мотивації, відчуттям загальмованості, швидкою стомлюваністю, зниженням інтересів до діяльності та спілкування. Спостерігається зниження працездатності та концентрації уваги.
  • Тривожна депресія, навпаки, супроводжується афектом тривоги, з руховим занепокоєнням, почуттям занепокоєння. Часто зустрічаються порушення сну у вигляді безсоння та складності із засипанням. Також відзначаються зміни в апетиті у бік зниження або, навпаки, “заїдання” тривоги. Для цього типу депресії характерні вегетативні симптоми, такі як біль голови, тахікардія, коливання артеріального тиску, розлади випорожнень, тремор і так далі.

Також депресії класифікуються за ступенем тяжкості стану на легку, середню тяжкість та тяжку. Легкі та середньої тяжкості депресії можуть лікуватися амбулаторно, тоді як важка депресія потребує стаціонарного лікування.

Депресії також можуть супроводжуватися соматичними симптомами (ознаками вегетативної дисфункції різних органів та систем) та психотичними симптомами (наприклад, маревними ідеями та галюцинаціями). Наявність та вираженість цих симптомів свідчить про тяжкість стану.

Таким чином, у діагностиці депресивного стану слід враховувати багато факторів, які визначають терапевтичний підхід до лікування захворювання.